Коли дошкуляють докори сумління…

Коли дошкуляють докори сумління,
Від розпачу й туги болить голова,
Тоді набираюсь смирення й терпіння,
Звертаюсь до Бога. Шепочу слова
Молитви, що душу мою заспокоїть,
На рани проллє чудодійний бальзам,
Вгамує терзання, в душі біль загоїть,
Наснаги дасть жити назло ворогам.
Шепочу молитву з надією, щиро,
Мов воду джерельну п»ю з кухля, до дна.
Молитва — це ліки, що зміцнюють віру.
А душу пропащу врятує вона.

Коли дошкуляють докори сумління…: 2 комментария

  1. Ну что я могу сказать, кроме хрестоматийного «Блажен, кто верует»?

    Неожиданно легло на мой комментарий к другому вашему стихотворению. Молитва здесь описана как медитация-аутотренинг. Значит, Бог изначально с вами. А вы с Ним.

Добавить комментарий

Войти с помощью: