Ворон кряче на сосні.
Дощ дрібний мрячить.
Серед поля, на стерні,
Чоловік лежить.

Хто він? Звідки? Звати як?
Не повіда нам.
Це, здається, той бідняк,
Що служив панам.

У воєнну круговерть
Він пішов свідомо
І надибав наглу смерть
У краю чужому.

Не оцінить жодний пан
Героїзм юначий.
Хлопець вірив у майдан.
А життя — собаче:

Ні роботи. Ні житла.
Зашморгом — кредит.
Паньство (трясця б їх взяла!)
Б»ється за» транзит».

Розбудили хижака,
Фурію дурну,
На брехні і на плітках
Зачали війну.

Ох, багато на війні
Пропаде хлоп»ят,
Доки в нашій стороні
Запанує лад.

Ворон зник. Дощ на стерні
Сліз налив ущерть.
Серед поля, в тьмі нічній,
Порядкує смерть.