То був чудовий, ніжний сон:
ВеснЯний ранок. Сонця схід.
Легенький запах анемОн
І вИшень білоснІжний цвіт.
Над річкою туману шлейф.
Набігла хвилька на пісок.
Хмарки продовжували дрейф.
Почувся півня голосОк.
Ось-ось прокинеться село.
До праці стане рід людський…
Зненацька птах махнув крилом
Розтанув сон ранковий мій.
Краткий пересказ:
Приснился сон под утро.
Дело было весной, когда
Цветут вишни и анемоны.
Утренняя дрема,окружающая ЛГ,
очаровала его.
О, той чудовий, ніжний сон … Який «той». «Той» — мається на увазі щось конкретне, що читач ніби знає. Ну типу «як у того Шекспіра». А без конкретики междометія «той» і «цей» вживати не варто.
А ельф звідки взявся? Я цей рядок спеціально через гугл пропустив — думав, що чогось не зрозумів. Він явно зайвий. Ну уявіть собі: абсолютний реалістичний матеріалізм опису і раптом одне-єдине слово — сказочное.Прічем — не з вашої казки, не з украінской.А світик то описаний ваш, кума.
Ось-ось прокинеться село….І раптом звідкись ельфа занесло. Явно датського, від Андерсена, з Дюймовочки. Тому що традиційні ельфи — вони у Шекспіра водяться в «Сон в літню ніч». І мають справу не з росою, а з дещо ніж міцніше.
Ха….рассмешили, Сергей. Действительно, ляп «той». Уже поменяла на «то был». К пиву сойдет. А эльф пусть останется. ЛГ вообще — особа странноватенькая. Ей и в сельском коровнике эльфы мерещатся, ну не по п»яни, а так, по настроению.
Ни, елф нехай буде. Щiрий такiй елф, звичайний! 🙂
Вот-вот, и я того же мнения.
«Простите, но эльфов было уже много, и их дальнейшее размножение не предусмотрено пятилеткой» (В.Маяковский. Баня) 😀
Та ельфи ж не китайці, куме. Нехай живе.
Вы были на «Красном маке»* ? Ах, я был на «Красном маке». Удивительно интересно! Везде с цветами порхают, поют, танцуют разные эльфы* и… сифилиды.
Режиссер
Сильфиды* , вы хотели сказать?
Иван Иванович
Да, да, да! Это вы хорошо заметили — сильфиды. Надо открыть широкую кампанию. Да, да, да, летают разные эльфы… и цвельфы* …Удивительно интересно!
(В. Маяковский) 😀
Та хай йому грець, Сергію,тому ельфу. Мабуть, заміню цю строчку на » хмарки продовжили свій дрейф» (хоча ця строчка трохи незграбна, зате ельф не буде нікого дратувати.
Так, кума, я ж чого? Я нічого. Просто на думку прийшло. Як згадаю по ельфів і сифилид, так мені і посміхається. Не думаю, що іншим читачам так «Баня» запам’яталася як мені, я адже в студентському театрі сам Іван Івановича грав
Вот спасибушки, Сергей, что вы против моего эльфа не возражаете, а то мне в моем стихо только эта строчка про эльфа и нравится.
Та хоч би й заперечував, люб’язна кума. Я ж у вашому вірші тільки випадковий гість, а господиня то ви.
Тамила , я перевела ваше стихотворение не сама конечно, с помощью яндекса . И, вот что в переводе, » шо це» » дьякую так» : вторая строфа показалась лишней.
О какой строфе идет речь, Светлана? О речке, над которой шлейф тумана и умывающемся росою эльфе? Или о деревне, которая вот-вот проснется? Я, вообще-то — переводчик неважнецкий.
Нравятся мне Ваши «краткие пересказы,» Тамила. 🙂
Для кого они? И русский и украинский — языки славянские. Одной языковой группы. 🙂
Спасибо, Елена. Если честно, то я немного ленюсь переводить с украинского на русский язык. Меня только на пересказ и хватает. Но был здесь, на моей странице, один читатель, который упрекнул меня в отсутствии перевода, что мешало ему лучше понять и оценить мою работу. Вот я для него и стараюсь. А он, по-видимому разлюбил мое творчество: что-то давно не заходит в гости.
Але й перекази у вас, кумо, того … ледачі небагато. Уявляю, як ви б Ромео та Джульєтта переказали.
Історія про те, як хлопець закохався в дівчину і отруївся. А дівчині довелося тоді заколотися його кинджалом. Зате тати і мами закоханих перестали сваритися між собою.
Приблизно так? 😀
Їй же богу!Ви як у воду дивилися, Сергію. Оце саме так я б переказала цю невмирущу історію великого Шекспіра. Дякувати Богу, він до мого переказу не дожив.