Хто вам сказав, що я пишу вірші?
Я не пишу. На це не маю хисту.
То — вісники бідової душі,
Думки, які сплітаються в намисто
З моїх бажань, надій, фантазій, мрій
І спогадів щасливих і не дуже.
Вони кружляють в голові моїй.
Я мовою їх висловити мушу.
Записую словами всі думки.
Повільно душу спокій огортає.
Нічого, що невдалі ці рядки.
Я не поет. Лиш поголос йде краєм.
Перевод: см. Переводчик Гугл.
Тамила! Рада видеть вновь Ваши произведения. Как идёт подготовка к сельхоз. сезону. Или Вы уже кое-что засеяли? Вероятно, у Вас тепло.
Спасибо, Елена. Заглянула к Вам вчера на сайт на минутку. У нас снега нет, температура в районе от минус три до плюс шести. Дачный сезон открылся. Тружусь, «аки пчела». Выживать приходится. Не до стихов нынче. Пегас на даче «пашет» молча. Думаю, не пора ли бросить эту «стиховщину» и начать зарабатывать на жизнь базарной торговкой. Дело верное, нюхом чую.
Піде з варенухою, кума. Ні, справді сподобалося
Спасибо, Сергей.
Вам спасибі що з’явилися. я вже скучив.
Таміло! Здоров’я і фантазій!
Спасибо, Vlar. Жаль, Муза моя не слышит Ваши слова. Опять куда-то запропастилась. И где она шляется?