Що погляд?
У тіні грайливих вій – лише примха.
Що дотик?
У тропічній спеці слів – прохолода.
Що голос?
Відголос тиші, що насувається.
Що усміх?
Клаптик щастя на акварелі настрою.
Що сум?
Меланхолійний вальс терпкого забуття.
Що серце?
А що серце? Неспокійний стук у грудях.
Дуэлит
Литература. Поэзия. Критика. Публицистика.
Приятно читать стихотворение на украинском языке. Новот здесь проблемы с техникой, ритм сложный, рифмы отсуствуют, тяжело воспринимать. По содержанию довольно не плохие метафоры. Но новизны в них нет.
Дякую за коментар і оцінку, пані Олександро! У мене був задум поекспериментувати з метафорами і образами. Буду працювати і надалі! 🙂