Розлягається гомін далеко…

Опубликовано автором

Розлягається гомін далеко:
«Ах, весна — ця прекрасна пора!»
До гнізда прилетіли лелеки.
А мені вже на дачу пора.
Полечу я «у вирій», на дачу.
Не журіться на сайті тепер.
Я на дачі також не заплачу:
«Колорадський жучара не вмер»!
Буду я з бур»яном воювати,
Супостатові дам по зубам.
І не буду ні їсти, ні спати.
Не віддам урожай ворогам!
А як осінь прийде в Україну,
І врожай я на дачі зберу,
От, тоді вже на сайт я прилину.
Привітаю колег по перу!

Розлягається гомін далеко…: 8 комментариев

  1. Мила потрепушка.Но не оцінюю — це так вірш для сімейного (усередині дуеліта) употребленія.А взагалі прочитав з удовольствіем.Мне ваш стиль все більше і більше подобається. Ростете, кума

  2. Дякую за комплімент. І справді, ця «потрепушка» писалась не заради оцінки, а для того, щоб дуелянти знали, де тиняється «кума». А у вас, пане Сергію, є тепер молодий «собрат по перу» з України. То ж буде кому вчити вас іноземної мови. І мені буде спокійніше : «Ще не вмерла Україна на вашому сайті».

  3. Е, ні пане Сергію. Коли я на городі, то забуваю про все на світі, і бачу виключно колорадських ненажер та інших ворогів трудового народу, як от медведку, хрущів і т.д., а також безліч усіляких бур»янів і бур»янців, які , не те, що про вірші думати не дають, а навіть, попоїсти через них, капосних, ніколи. І якщо я в цій доблесній битві не загину, то. може парочку римованих думок «накропаю» і на сайт подам. Побачимо, чия візьме!

  5. Так, то ж у класиків такі гарні думки виникають, а ми — люди прості, нам не думати — лаятися іноді хочеться, та все матом би, та матом. Так не можна ж! Бо, по-перше, хробаки мат не сприймають, а по-друге -«издержки совкового воспитания». Ось так! Так що, пане Сергію, ніяких там хрущів над вишнями від мене не чекайте. Хіба щось до пива приготую, як завжди.

Добавить комментарий

Войти с помощью: