Не заздрю я розумній черепасі,
Яка живе на світі двісті років.
Якби людині стільки, бідоласі,
Зазнала би вона з життям мороки:
Удвічі більше лиха і страждання,
Хвороб, страхів, проблем, розчарування.
Як можна пережити всі ці біди?!
Терпець урвався б, ніде правди діти,
й святому. І він Господа молив би,
Щоб Той йому життя укоротив би.
То ж будем, люди, Господа хвалити
За те, що двісті років нам не жити.
Дуэлит
Литература. Поэзия. Критика. Публицистика.
Ай, молодца, кумо!
Ага, пане Сергію. Я так розумію, ваша оцінка означає, що цей вірш цілком годиться для того, щоб ним на моєму городі колорадських жуків ганяти. Отож негайно іду на город і їм ще сонним зачитаю свій новий «шедевр». Може передумають мою картоплю їсти.
Ох, Вы неправы, мудрая Тамила! —
Меня б такая жизнь не утомила!
Я б триста лет , как (помните — Тортилла?) —
Прожил. бы с удовольствием, чудило!
Тортила була просто черепаха.
А уявіть, що ви отой невдаха,
Якого кожен день судьба лупцює,
І, врешті-решт, колись вас замордує.
Чи будете ви мати досить сили,
Щоб витримати все це до могили?
Помните, Тамила, в «Белом солнце пустыни» диалог между подпоручиком и тов. Суховым? —
— Тебя сразу пристрелить, или желаешь помучиться?
— Да лучше бы маленько помучиться…
И какой был результат? — Жись — то наладилась, однако!
Та добре, пане Egarmin, переконали ви мене.
Тамила, человек-то такая собака, всё перенесёт. да иногда столько на одного человека и хворей и страдании выпадает, а ни чего, живет и рад,что живёт.говорят Бог столько дает человеку испытании, сколько он может перенести, лишнего не добавит. это говорят таких он любит и проверяет веру человека в Него., а стихи у вас нормальные и не надо ими колорадских жуков гонять
Дякую за коменти, колеги.
Я буду с большим удовольствием учить украинский язык по Вашим замечательным стихам!!!
Це добре, пане Євгене. Бо я вже й справді почала думати, що мої вірші годяться тільки для того, щоб колорадських жуків лякати. І, навіть, вже один такий лякливий віршик склала спеціально для » окупантів з США» на моєму городі.
Эх, Тамила, мы здесь все извелись за вашу Украину. В страшном сне не снилось то, что сотворили с ней жулики-правители. Дай Бог чтобы это скорее закончилось!
Ну, не будемо говорити про те, «где жмет башмак». Краще обговорювати якийсь нейтральний віршик. Від нього і користь на городі, і «крыша не едет».