Коли війна приходить в дім,
Не дуже «затишно» у нім:
Вогонь, стрільба, усюди дим,
І ти у розпачі німім.
Коли ти бачиш смерть і жах,
І від страждань вже» їде дах»,
Чи зможеш вижити тоді,
Коли ти сам в своїй біді?
Ти не один, повір мені.
Тобі поможе в скрути дні
Проста людина — волонтер.
Він не злякається химер,
Страхіть і смерті на війні.
Ні, не прості це люди, ні!
Відважні, мужні їх серця,
Пройдуть все пекло до кінця,
Ціною власного життя
Врятують матір і дитя,
З полону визволять бійця,
Доставлять немічним хлібця.
Піде усе життя на лад,
Бо волонтер — і батько. й брат,
Намісник Бога на війні.
Він не проста людина. Ні!
Надія нації тепер —
Хоробрий, мужній волонтер.
Дуэлит
Литература. Поэзия. Критика. Публицистика.
Занадто узкоспеціфічно, кума, мені не зрозуміти. По мені так волонтер — це просто доброволець, не більше того. Хоч цивільний, хоч військовий. І намісник Бога на війні. — в будь-якому випадку перебір. ні?
І якось логіка загубилася злегка, коли в одному рядку
Проста людина — волонтер
А через пару рядків раптом
Ні, не прості це люди, ні!
Ех, пане Сергію, зрозуміти це може тільки той, хто стояв у черзі за гуманітаркою під час обстрілів на донецькій землі, або ж з дитиною на руках тікав від війни. Недоліки ( недостатки) у вірші визнаю : трохи патетики є, а щодо логіки, то ясно, як Божий день, що ці прості люди героїчно працюють у непростих ситуаціях
Так прості то люди або непрості? Пишіть, кума, про людей, а не про якісь там волонтерах.
Значення слова Волонтер по Єфремової:
Волонтер — 1. Той, хто вступив на військову службу за власним бажанням; доброволець.
2. перен. Той, хто добровільно бере участь у якому-л. справі.
Вам не здається, що це слівце сильно принижує подвиг простих людей. Адже подвиг полягає не стільки добровільну участь, стільки те, що людина в будь-яких умовах залишається людиною.
Гаразд, куме. Писатиму про людей. Але ж і вередливий ви, одначе. То вам борщ з сметаною подавай, то каша без масла не смакує.
З маслом воно смачніше
Ну, добре вже. Буду далі вірші маслом здобрювати.
Когда война приходит в дом, — очень страшно , но она не в дом сначала приходит..
Не очень «уютно» в нем:
Огонь, стрельба, всюду дым,
И ты в отчаянии німім.
Когда ты видишь смерть и ужас, ( Смерть , и ужас — это почти одно и , то же )
И от страданий уже» едет крыша»,
Сможешь выжить тогда,
Когда ты сам в своей беде? ( Скорей , всего в беде что-то выжить помогает )
Ты не один, поверь мне.
Тебе поможет в затруднения дни
Простой человек — волонтер. ( Почему , волонтер ? ) ..
Он не испугается химер,
Ужасов и смерти на войне.
Нет, не простые это люди, нет!
Отважные, мужественные сердца, ( Тогда , о них лучше написать )
Пройдут весь ад до конца,
Ценой собственной жизни
Спасут мать и дитя,
Из плена вызволят бойца,
Доставят немощным хлебушка.
Пойдет вся жизнь на лад,
Потому что волонтер — и батько. и брат,
Наместник Бога на войне.
Он не простой человек. Нет!
Надежда нации теперь —
Храбрый, мужественный волонтер. ( Что-то , у вас все вперемешку получилось )
Увы, Светлана, многие люди в России и на Западе, к счастью, не знают характера современных войн (я имею в виду не только Донбасс, но и Сирию, Ирак и т.д.) Им не понять смысл слова «волонтер» в такого рода войне. Согласна, выражения «наместник Бога» и «надежда нации» — это преувеличение, но употребив их в этом стихотворении, я лишь хотела подчеркнуть важность этой работы для населения, находящегося в зоне военного конфликта. Толковый словарь не передаст коннотативное значение этого слова. Нужно побывать в горячей точке, чтобы это понять. Что касается слова «дом», я имею в виду мою страну. Для меня дом — это не только «моя хата з краю», это — мой город, моя страна.