Всі торкаються серця струн,
А я клавіш,
Бо крізь струни блукаєш, струм
І вбиваєш.

Не чіпай бо мене, страшний,
Послухай
Як приємно зроблю душі
Та вухам.

Іди геть, бо хочеш мене
зім’яти
Як пахучий збір чебреця
Та м’яти.

І пекучий біль збережи
На потім,
Щоб його пізнати на власній
Плоті.

Бо збагнеш, що прагнув ти
Розіп’яти
Ту, хто струнами вмів
Кохати.

2.04.2014