Всі торкаються серця струн,
А я клавіш,
Бо крізь струни блукаєш, струм
І вбиваєш.
Не чіпай бо мене, страшний,
Послухай
Як приємно зроблю душі
Та вухам.
Іди геть, бо хочеш мене
зім’яти
Як пахучий збір чебреця
Та м’яти.
І пекучий біль збережи
На потім,
Щоб його пізнати на власній
Плоті.
Бо збагнеш, що прагнув ти
Розіп’яти
Ту, хто струнами вмів
Кохати.
2.04.2014