Білим снігом замело доріжку

І мороз розфарбував вікно,

А зима із вітром грає в сніжки.

Ми її чекали вже давно.

Ось вона, шляхетна пані, в білому

Ніжному, пухнастому вбранні,

посилає поцілунки милому —

вітру, що гарцює на коні.