Мой сон …

Однажды утром по привычке,

Я заварив по крепче чаю,

Вдруг вспомнил сон тот необычный,

Что часто снился мне ночами …

Иду по улице красивой,

Вдоль белоснежные дома,

И я как будто бы счастливый,

И от того в душе весна …

А за углом сверкает церковь,

Недалеко буддийский храм,

Мечеть красавица, все это,

Не передать простым словам …

И ни души, куда все делись?

Лишь гробовая тишина,

Но почему-то мне поверьте,

Спокойно стало без вина …

Наверно рай приснился это,

И даже солнце там теплей,

Но знаю точно что про это,

Мы знаем мало от людей …

Принято. Оценка эксперта: 17 баллов.

Мой сон …: 7 комментариев

  1. Ні, «из песни слов не выкинешь». В перших чотирьох строчках автор каже, що цей сон снився йому часто і це слово, можливо, уособлює якийсь додатковий нюанс для автора. Мабуть, треба трохи попрацювати над початком вірша.

  2. Я мала на увазі, що слово «часто» ви використали на початку вірша для того, щоб підкреслити, що всі ті почуття, про які ви говорите в наступних строчках, відчувались і переживались вами знову й знову. У такому випадку, це слово тут якраз вжито доречно, але, можливо, ви якось вдосконалите вірш і тоді обійдетесь і без пеших чотирьох строчок. Мені, наприклад ваш вірш подобається і таким, який є, хоча я не поет, я — філософ.

Добавить комментарий

Войти с помощью: