Буде вітер сердито в саду завивати.
Жовте листя водитиме сумно танок.
А батьки вже ніколи не прийдуть до хати,
Бідолашних ніхто не підніме з гробок.
Буду плакати я, бідувати, страждати.
Вже ніхто не зігріє любов»ю мене.
Тільки іноді буде печаль огортати
Безпораднеє серце, самотнє й сумне.
Вітер стогне в саду, шаленіє, ридає.
Стрімко листя летить у віконце моє.
І повільно печаль черв»яком заповзає
В мОє серце й до ранку заснуть не дає.
Дуэлит
Литература. Поэзия. Критика. Публицистика.
Пишете-то хорошо, но…Ох, не нравится мне Ваше настроение, Тамила! Что-то Вы загрустили совсем! Почитайте Карпова стих, взбодритесь! Я всегда так делаю, помогает!
Дякую за пораду, пане Egarmin. Вчора пізно увечері прочитала вірш пана Карпова і поганий настрій зник.Молодець пан Карпов!
У него есть такие стихи, что — ухохочешься! Люблю его стихи-рассказы. Сравниваю с Джералдом Дарреллом.
Це правда. Мені його вірші також подобаються.