Ідуть дощі,рясні дощі у травні.
Розлито всюди свіжість над землею.
Бентежать душу спогади недавні,
Печаль і сум за матір»ю моєю.
На спраглу землю падають краплини
І блискавка навколо люто скаче,
І сипе град із темної хмарини.
Здається, небо наді мною плаче.
Вщухає дощ. В повітрі прохолода.
На листі і траві блищать перлини.
Спаситель-дощ! Радіє вся природа.
І котяться з очей моїх сльозини.
Дуэлит
Литература. Поэзия. Критика. Публицистика.
Идут дожди и хорошо что в мае,
Повсюду свежесть над землей
А я по матери своей скучаю
Которой нет уже со мной
Печаль и грусть я вижу в каждой капле
И хорошо что над землей
Во мне их нет с годами все иссякли
Но образ я храню родной…
Идут дожди,обильные дожди в мае.
Разлито повсюду свежесть над землей.
Смущают душу недавние воспоминания,
Печаль и грусть за матерью моей.
На жаждущую землю падают капли
И молния вокруг яростно скачет,
И сыпет град из темной тучи.
Кажется, небо надо мной плачет.
Стихает дождь. В воздухе прохлада.
На листьях и траве жемчужины блестят.
Спаситель-дождь! Ликует вся природа.
И катятся из глаз моих сльозини
Тамила,я вот попробовала с перевода по своему переложить…не совсем кажется у меня гладко получилось…но все же ваше трогательное стихотворение
Дякую. Вийшов цілком пристойний переклад.
Ну і ну. Природа радіє, а лірична героїня сльози ллє. Треба їй валер’янки націдити або сто грамів, чи що
Ех, яка там валер»янка! І сто грамів не поможуть в такій ситуації, як оце тут у нас. Телевізор не вмикаю, з фейсбуку пішла геть, беру сапу і на город з бур»янами та колорадськими воювати, щоб «дах не поїхав», доки наші можновладці Україну поділять.
мне понравился, дождь часто навевает груст, воспоминания -дождь ээто слёзы БОГА…
Гарно сказали, пані Наталю, поетично.