На горОд свій поглядаю —
Краще місця не буває.
Мов потрапила у казку.
Полюбуйтеся, будь ласка.
Ось там, браві огірочки
Заховались під листочки.
Трохи далі кабачечки
Розляглися, як бичечки.
Морква чубчик виставляє,
На цибулю поглядає.
А квасоля, горда й пишна,
Простяглася аж до вишні.
Помідори червоніють.
Бо про щось інтимне мріють.
А картопля, хоч маленька,
Так солодка і смачненька.
Та найкраща кукурудза,
Розпустила білі вуса,
Піднялася аж до неба.
А мені робити треба.
Я завжди горОду рада
І працюю там завзято.

PS А про часник, хрін. петрушку і кріп напишу в іншому вірші.