Рум»янить сонце яблука в садах.
Пожовкле листя скупчилось на ганку.
Любові паж, маленький, сірий птах
Пісні вже не витьохкує до ранку.
Ідуть холодні і нудні дощі
І вітер у полях сердито свище.
Зловісно ухають в гаях сичі.
Пожухла вся трава на пасовищах.
Відходить літо у далекий край,
Спекотне, щедре, благодатне літо,
Залишивши нам спогадів розмай
І вражень, що дадуть наснагу жити.
Гарно.
Красиво очень!
Я рада, що потішила вас своєю римованою думкою. До пива пану Сергію, вона, звісно, не згодиться — сюжету немає, композиція хромає, але як канапе до кави, думаю, піде.