Великий круглий місяць у вікно
Заглянув і наповнив світлом хату.
Душа вдяглась у срібне кімоно.
Прокинувся неспокій. Дати раду
Не можу я думкам, що в голові
Проснулися й пішли у наступ знову.
А там, надворі, в росяній траві
Цвіркун почав із місяцем розмову.
Напевно, він світилу говорив
Про справи, мрії, клопоти, турботи.
Той спів печальний душу полонив,
А в серце тихо повз черв»як скорботи.
Все добре, тільки при чому тут кімоно?
Вірш написаний під впливом японської лірики( така собі картинка у мене на стіні: місяць над садом, гарна японка в мальовничому кімоно). Спів цикад присутній в уяві автора.
Я уж тоже решила, может что перепутала в братском языке кімоно, а вон оно как оказывается)
Красиво, спасибо)
Дякую, пані Інно. Ви розгадали мій задум.