Пересохло джерело натхнення.
Десь у хмарах заблукав Пегас.
Малувато грошей у кишенях.
То ж чи варто лізти на Парнас?
Не полізу на Парнас я здуру.
Там нема мені чого робить.
Краще буду берегти фігуру
І, як всі нормальні люди, жить.
А Пегас, отой крилатий коник,
Хай пасеться на чужій землі.
Вже дзвенить мені останній дзвоник.
В путь далеку кличуть журавлі.
— Эй, Пегас! Крылатый резвый «коник»!
Ты куда? Вернись к своей «земли»!
В Рождество «дзвенить» весёлый «дзвоник»,
И не кличут в небе журавли!
Так, але ж Різдво триває тільки три дні на рік. (Да, но Рождество длится всего три дня в году).
А каждый новый день — это рождение. В этом смысле.
Рассмешили, Тамила! Значит, без денег и на Парнасе делать нечего?
Но я же живу на Парнасе. И ничо.
Я ждал!!!
У меня дочка на Парнасе живёт. 🙂
Саме так, Ірино. Без грошей, як без води: і не туди, і не сюди.