Дивлюся на малюнок на стіні.
На ньому осінь. Жовте листя всюди
І сонячна заграва вдалині,
І дві сумні берези, наче люди,
На березі холодного струмка
Вдивляються зажурено у воду,
Печаляться, що доля в них така:
Прийде зима і згубить їхню вроду.
А далі, біля самої води,
Пташини дві. В очах у них тривога.
На них чекає дальняя дорога.
Вже, мабуть, не повернуться сюди.
Дивлюся на малюнок. А печаль
Охоплює мою самотню душу.
Свій рідний край, як ті пташки, на жаль,
Невдовзі я також лишати мушу.
Життя скінченне — знають всі давно.
І заново його нам не прожити.
Безтямно можемо цей світ любити.
Але вмирати треба все одно.

Перевод в стиле хокку:
Смотрю на рисунок.
Осенний пейзаж
Вновь душу мою растревожил.