Святий Миколаю,
Тебе ми благаєм:
Поглянь на Вкраїну.
На сході — руїни.
Вмирають там діти.
Скрізь розбрат і біди.
Там гинуть солдати,
Колишні хлоп»ята.
Святий Миколаю,
Уклінно благаєм:
Звернися до Бога.
Його допомога
Нам вкрай необхідна:
УкрАїна бідна,
Сповита війною,
Розорена грою
Синів нечестивих,
Продажних, брехливих.
Якщо ми згрішили,
Нехай Вищі Сили
Пробачать провину
Всієї країни.
Святий Миколаю,
Ми віримо, знаєм:
Заступництво Боже
Здолати поможе
Всі труднощі, біди
І чвари еліти,
Дасть єдності владі
І миру громаді.
Святий Миколаю,
Почуй нас, благаєм.
Дуэлит
Литература. Поэзия. Критика. Публицистика.
Молитва о том, о чём надо, присоединяюсь. И не хочу формальных блох искать.
Дякую, Ігорю за підтримку. І не шукайте тих літературних «козявок» у цій молитві. Я й сама добре знаю ціну своїм «витворянням» на сайті, але ходжу сюди, бо тут зустрічаю однодумців — любителів літератури.
Я присоединяюсь к молитвам. Хочу сказать, что имею твёрдую позицию по событиям на Украине. Но народ, простые люди, их беды рождают ещё одно мнение — страна должна быть благополучной, счастливой и единой(!).
Сподіваюсь, так і буде колись, у далекому майбутньому.
А нам, наверное тоже пора Николаю молитвы свои писать…
Причем, всем ..
.Не нравится , мне накал страстей в России..хотя, понимаю что у вас обстановка намного страшней..
Вторник..
Застрял в желудке ужас
Во вторник — а сейчас,
Уже не боль в желудке
А страх за каждый час…
И сгорбленные тени
Спасут ли нас церквей ?
Россию на колени
Поставили а в ней..
Застрял надолго ужас
Кого молить ..Кресты
Казалось даже в лужах —
Где Бог , куда идти ?
Російський і український народи — різні. Українці багато столітть жили під гнітом як своїх, так і іноземних панів, українська еліта завжди шукала, кому б запродатися, щоб їй, а не народу легше жилося. А росіян и, що пани, що бідняки на коліна не ставали ніколи. Тому я вірю, що ваш народ вистоїть, як завжди, хоча вам буде важко. А нас, українців, чекає те, що й всі минулі століття — чвари еліти, страждання населення і роздріблення країни на шматки.Щоб це бачити, не треба бути політологом. Треба просто тверезо сприймати реалії життя. (Русский и украинский народы — разные. Украинцы много столетий жили под гнетом как своих, так и иностранных господ, украинская элита всегда искала, кому б продаться, чтобы ей, а не народу легче было жить. А русские, что господа, что бедняки на колени никогда не становились. Поэтому я верю, что ваш народ выстоит, как всегда, хотя вам будет тяжело. А нас, украинцев ждет то, что все прошедшие столетия — козни элиты, страдания населения и распад страны на куски. Чтобы это видеть, не нужно быть политологом. Нужно просто трезво воспринимать реалии жизни.)
Наивно вы о нас думаете. Русский народ всю дорогу стоял на коленях: крестьяне перед барами, бары перед князьями, князья перед царем. Так оно и сейчас осталось: ты президент(генсек, царь) — я холопишка. Я президент (генсек, царь) — ты быдло.Так и делимся на быдло и власть
Е, ні куме. Російський народ стояв на колінах перед своїми, російськими, панами. А російські пани, зазвичай, іноземцям не продавалися. А наш народ по волі наших, українських, панів завжди стояв на колінах як перед своїми кровопивцями, так і перед іноземними загарбниками, яким наші ж кровопивці наш народ продавали, виторговуючи собі власну вигоду від гешефту. І зараз наші олігархи дивляться, кому б і за скільки запродатися. Наша ж національна еліта така слабка і безпорадна, що годі й думати про те, що вона може щось позитивне зробити для країни як в економічному, так і в політичному плані. Війна на Донбасі це вже довела. А так звані «реформи» ще довго будуть гикатися українським біднякам.
Вообще здесь, конечно, не место для исторических дискуссий. Но Екатирина первая (Марфа Скавронская) — шведская шлюха. Екатерина вторая — немка, Потом пошла череда детенышей и в Николае втором всего одна шестнадцатая русского. А …Ладно. Не хочу здесь дискуссию разводить. Про того же Николая Соболев в «Капитальном ремонте» великолепно сказал. О его встрече с Пуанкаре.
«Хозяин приехал в свою большую нескладную деревню требовать отчета от полупьяного старосты Романова Николая».
Встреча нашего президента с французским еще дождется своего Соболева. Та часть ее хотя бы, когда наш говорит «Я, мол, понимаю, понимаю, оставьте Мистрали себе, все берите, только не увольняйте. Какие претензии, что вы, барин». Такое вот ощущение от пересказов вполне лояльный и верноподданных СМИ.
Ви праві, куме. Не будемо обговорювати на поетичному сайті ці речі. Краще говорити про поезію.