Мороз мене весь вечір діставав,
Хотів за руки потримати, певно
І в щічки ніжні часто цілував,
Здається, він закоханий таємно.

Я падала,- він снігу підстилав,
І знову ніжно-ніжно цілував…
І навіть тихо пісеньку співав,
І все чекав чогось, чекав…

Я думала, що це цікава гра,
І від кохання того зла не буде,
Але в теплі залишилась одна,
А він пішов,набравши вітру в груди.

І віяв, заметілі підіймав,
Трусив за чуба хмари, що мав сили.
Він перший раз, як міг, так і кохав,
Та марно все. Так бути вже несила.

***

Мало не втратили. Шепнув лікар в халаті,
А я одна лежу в пустій палаті.