Літня ніч надворі…: 4 комментария

1. Сни спускаються з хмарин
   До людей і до тварин.
   Ой як смачно. Прям так і шепоче — хоч вкради, та випий під таку добру закусь

   А ось кінець, кума, зовсім чи не звідси. Ну не можу спати і що? Тупа констатація факту. Може вона закохалася. А може кави на ніч перепила. А може книжку про пані «О» читає під ковдрою з ліхтариком.

   Треба ж трохи пояснити читачеві. А просто не можу спати — ну піди випий корвалолу чи що.

   Войдите, чтобы ответить

2. Ой, нарешті, ви озвалися, пане Сергію. Бо я вже думала, що сиджу на сайті, як в Сахарі — сама самісінька. Ніхто не читає, нічого не каже. Хоч би полаяли за щось, то легше було б. А в передостанній строчці, в кінці можна тире поставити: не йде той капосний сон, та й годі. Ну пішов до когось іншого. Не цікаво йому зі мною( це я про сон, щоб ви ще про щось, боронь Боже, не подумали!

   Войдите, чтобы ответить

3. Ох, как читать-то вас приятно! Половину не поняла, но языку нравится все эти «що», «бо я вже», «до когось». =)
   А что такое хмары? Тучки, наверное?
   «Домівках» — миленько так. =)
   «Я не можу спати.
   Сон не йде до хати» — с Сергеем согласна. Строчки сухие какие-то и безжизненные. Просто констатация факта получилась.
   А в общем — мне понравилось. Так интересно и необычно иностранный язык воспринимать! И самое что поразительное — поэзия всё равно чувствуется. =)

   Войдите, чтобы ответить

4. Дякую, пані Міла. Абсолютно з вами згодна щодо останніх двох строчок. Вони в мене вийшли не просто сухі, а пересушені. Це тому, що в той час на мене напали лінощі і мені перехотілось думати. То ж я просто констатувала факт безсоння. Сприйму до відома всі вищесказані зауваження (як кажуть наші чиновники), але, мабуть, переробляти нічого не буду, бо муза моя не хоче трудитись, а я завжди їй догоджаю.(Боронь Боже щось заперечити моїй капризній музі — взагалі кудись повіється і надовго. Я її добре знаю)! Приємно було почути ваш поетичний голос.

   Войдите, чтобы ответить