На нашій прекрасній планеті
Багато куточків чудових,
Оспіваних в творах поетів.
Але тут замало любові.
Усі мальовничі і милі
Маленькі й великі місцини
Страждають, бо їх населила
Потвора, що зветься людина.
На вигляд — звичайна істота,
Дворука й двонога, розумна.
В душі її стільки підлоти,
Що часом стає мені сумно.
Чому дарував Ти, мій Боже,
Людині злобу і ворожість,
А, замість уміння кохати,
Подібних до себе вбивати?
Дуэлит
Литература. Поэзия. Критика. Публицистика.
Я извиняюсь за то что, возможно не совсем точно перевела…но сама основа все же в том,чтобы человек стал добрее. к природе..это по крайней мере мне перевел онлайн-переводчик…а это уже я с него. Немало еще есть на свете
Стаенных земных уголков.
Не меньше живущих поэтов
Красотам споют про любовь !
Но мало тех мест будет если,
Двуногая тварь — человек.
Расходуя тоннами пресной
Воды, ..Будет тьма…Кончен век..
Давайте, же вместо расхода
Ресурсы земные хранить.!.
В ответ величиво природа-
Подобных красот народит !…
Дякую за переклад, пані Світлано, але я хотіла підкреслити не тільки жорстоке ставлення людини до природи, так би мовити фауни і флори, а також злобу і ворожість людей одне до одного. Це найважче сприймається мною. А оскільки здібності до віршування в мене, скажімо, посередні, то мені не вдалося втілити цю ідею досить виразно і чітко.