Заплутався місяць у кронах беріз,
Як муха в цупкій павутині.
А вітер шулікою мчить через ліс
В прозорій, легенькій свитині.
Зірки виглядають лякливо з-за хмар,
В розпуці, тривожнім чеканні.
У пастці нічних, невгамовних примар
Природа страждає до рання.
Зненацька гойднулись верхівки дерев,
Сипнули сльозами довкола.
Почувся вітрища нестриманий рев
І випливло місяця коло.
До хмар піднімається місяць ясний.
Сплітаються зорі в таночку.
Наповнився світлом весь простір нічний.
Зникають примари в лісочку.
Перевод (Гугл):
Запутался месяц в кронах берез,
Как муха в плотной паутине.
А ветер коршуном мчится через лес
В прозрачной, легкой свитке.
Звезды выглядывают испуганно из-за туч,
В отчаянии,тревожном ожидании.
В ловушке ночных, неугомонных призраков
Природа страдает до утра.
Неожиданно качнулись верхушки деревьев,
Насыпали слез вокруг.
Послышался ветра несдержанный рев
И всплыл месяца круг.
К облакам поднимается месяц ясный.
Сплетаются звезды в хороводы.
Наполнилось светом все пространство ночное.
Исчезают призраки в лесочке.
Ну і де ви взяли страсті-мордасті для останньої строфи. Хто ж у вас там лютував давніше? Ось музика у вас, кума, чудова, так би і слухав без кінця. Образно, зримо повний ефект присутності. А фінал раптом зовсім з іншої опери.
Даааааааааааа, кажется, я перемудрила немножко. А так хотелось написать к замечательному празднику Пасхи что-то потрясающе умное, но не получилось потрясение.
Кума, ви зате до Світлої Пасхи написали чудово красиве. Перепишіть останню строфу і все буде славно.
Бачте, куме, у мене з цим велика проблема. В останній строфі треба згадати про славу Господню, а як її туди, так би мовити, органічно вплести, не знаю. От халепа мені, нездарі пропащій.
Да ну ее к лешему, эту последнюю строфу! Не вытанцовывается, значит, и перетанцовывать не надо.
Ну ні фіга собі. А ось те що в попередніх рядках, до Слави Господа відношення не має? Ну попросіть Спасителя все це зберегти як воно є, щоб і правнуки наші побачили той же що бачимо ми з вами, а не питали вас: бабуся а про що це ти написала.
Та вже не буду голову морочити ні собі, ні читачу. Пора вже паски пекти, а вірші потім переписуватиму.
Ой ой ой. Чого ж ви з пасками так затягнули. Де великий четвер, а де ваші паски?
Так, бачите ж, над закінченням вірша задумалась так, що ледве без пасочок не залишилась. Старію, мабуть.
Несчастье и ловушка страстей — Несчастье в чем и в чем ловушка ? По вышеописанному не было описано, что месяц попал в капкан. и то что коршун пусть даже и ветер , что-то пытался уничтожить. Неугомонные призраки — тоже пока что, не понятно то ли это отблески света, то ли еще что.
Спасибо, Света. Очень ценю Ваши комменты. Но отвечать все равно ленюсь.