Чадра

Серпанок листя. Вітру шум і холод.
Травою між старих дерев бреду
І відчуваю у душі любові голод.
На моє серце хтось вдягнув чадру.
Стіна між нами, океану відстань.
Слова – пусті гадання-карти у руці.
Чи з’явиться солодка мрія-пристань
Й ступити крок не дасть на манівці?
Будиночок розтанув, наче казка.
Розбились дзеркала на друзки, вщент.
Примара щастя? Чергова неласка?
Чи профіль долі, ще один фрагмент?
Роса на листі. Вітру стогін, холод.
Вечірніми туманами бреду.
Знов відчуваю на устах любові голод.
Чи скине серце цю ненависну чадру?!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars6 Stars7 Stars8 Stars9 Stars10 Stars11 Stars12 Stars13 Stars14 Stars15 Stars16 Stars17 Stars18 Stars19 Stars20 Stars21 Stars22 Stars23 Stars24 Stars25 Stars26 Stars27 Stars28 Stars29 Stars30 Stars31 Stars32 Stars33 Stars34 Stars35 Stars36 Stars37 Stars38 Stars39 Stars40 Stars41 Stars42 Stars43 Stars44 Stars45 Stars46 Stars47 Stars48 Stars49 Stars50 Stars (2 проголосовавших, средний балл: 23,50 из 50)
Загрузка...

Чадра: 3 комментария

  1. Якось воно так … цікаво в загальному. Але, думається, серпанок листя тут не годиться. Листя у вас не далеко а поруч, героїня меж них бреде і навіть росу може розгледіти. Який же серпанок?

      Профіль долі, ще один фрагмент? – Теж різонуло, немов зовсім з доругой опери типу “Оптимістична трагедія”

    Чі скине – тут я может не так добре вашу мову знаю. Я перекладаю однозначно як “або скине”. І не можу зрозуміти – чому ж або? Може я і не правий.

    І сам образ чадри мене не зовсім влаштовує. Чадра – це лише занавесочка для того щоб сторонні не бачили чого їм не належить. Це не темниця, не клітка і не окови.

    Сергей Чинаров поставил(а) оценку: 24

Добавить комментарий

Войти с помощью: